Олень звичайний (лат. Dorcus parallelipipedus) - жук сімейства рогачів.

Самець завдовжки від 22 до 32 мм з мандібулами, а без - від 19 до 26 мм - самка завдовжки від 16 до 23 мм. Верхні щелепи самців лише трохи довші, ніж у самки. Забарвлення тіла однотонне, чорне.

Широко поширений у Європі, Північно-Західній Африці, на Кавказі та у Західній Азії. На північному сході ареал сягає річки Урал, де, очевидно, вид дуже рідкісний. Південний кордон ареалу проходить берегом Чорного моря Криму та Кавказу, захоплює Туреччину, Північний Іран, Марокко. У Татарстані зустрічається по всій території регіону, також жив у Волго-Камській заплаві до утворення Куйбишевського водосховища.

З Казахстану після виявлення в 1914 відомостей про знахідки виду не надходило.

Зустрічається повсюдно у лісовій зоні, у степах приурочений також до системи лісосмуг. Мешкає у змішаних та широколистяних лісах. Жуки зустрічаються на корі дерев, у трухлявих пнях і дуплах. Личинки розвиваються в мертвій та гниючій деревині дуба (Quercus), в`яза (Ulmus), бука, рідше — клена (Acer), тополі (Populus), липи (Tilia), берези (Betula) та осики (Populus). Максимальна довжина личинки до 58 мм. Голова з 2 майже правильними рядами щетинок на темряві. Мандібули гладкі.

Охороняється у Латвії (включено у 2-у категорію), Швеції (включено у 2-у категорію). Занесений до Червоної книги Казахстану.